Как сон влияет на правильное принятие решений

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Случалось ли с вами такое, что вы принимали якобы адекватное решение, о котором впоследствии сожалели? Или бывало так, что никак не могли принять решение и выбрать верный из всех вариантов? И дело здесь совсем не в нерешительности или недостаточной осведомленности. Дело в том, что вы неправильно… спите. И об этом я вам, как сомнолог, расскажу дальше.

Далее текст на языке оригинала

Взагалі існує три види рішень. Перший - це рішення імпульсивно необґрунтовані, коли ви обираєте вірний (або хибний) шлях інтуїтивно або на емоціях. Другий вид - глибоко вивірені, коли ви все обдумали, зважили та наважились обрати той чи інший шлях. І третій вид - рішення, що були прийняті на основі досвіду та найкращого рішення для себе, тобто "я так захотіла" або "у мене це завжди виходило, вийде і цього разу".

Видео дня

Науково та емпірично доведено, що саме якість сну суттєво впливає на прийняття стратегічно правильних або хибних рішень. Адже які рішення можна назвати правильними? Звісно, ті рішення, які будуть задовольняти вас найбільше за тими чи іншими критеріями.

Отже, на можливість прийняття кращого для вас рішення з мінімальними негативними наслідками впливають такі три критерії сну:

Тривалість сну;

Час засинання і підйому;

Систематичність.

Давайте тепер по порядку.

Тривалість сну

Як доведено науковцями, тривалість необхідного сну — індивідуальний показник у кожної людини. Одній достатньо проспати шість годин, щоби почувати себе бадьорою та повною сил, а другій ледве стане 12-ти годин, щоб виповзти з ліжка. Однак сон менше п’яти годин або недосип протягом тижня вчені порівнюють зі станом повної дезорієнтації або "туманності", як під час алкогольного сп’яніння. Про які взагалі рішення у стані сп'яніння може йти мова, вірно?

Окремо варто зазначити, що при недосипанні страждають процеси запам'ятовування. У стадії швидкого сну відкривається доступ до мозкового "сховища даних" і йде активна обробка інформації та "розкладання її по поличках". Утім, якщо ви скорочуєте свої біологічні потреби у сні, то доступ до вашого "сховища" закривається. Чим це погано? Справа в тому, що водночас автоматично зменшується доступ до тих стратегічних варіантів вирішення проблеми, які здійснюються на основі досвіду. Адже пам'ять зберігає весь наш досвід. Також, при недосипанні зменшуються критерії оцінки такого стратегічного досвіду, тому прийняти виважене рішення стає вкрай складно "технічно".

Третій важливий аспект, що при недосипанні у людини знижується можливість емоційного контролю. Відчутною стає знервованість, неетична поведінка, зниження самоконтролю. А при послабленні емоційного контролю рішення можуть бути імпульсивними, тобто часто хибними і такими, про які будете шкодувати. Тривожні рішення приймаються без логіки, у стані підвищеного емоційного хвилювання, що впливає на їх вірність. Люди, які не досипають, взагалі схильні до потенційно високих ризиків. А от ризикові рішення часто бувають хибними та тими, про які жалкують.

До речі, чи замислювалися ви над причиною відкладання справ у "довгу скриню"? Як часто ви сідаєте на дієту з понеділка чи з Нового року? Так от, причиною є також порушення сну. Чому? Недосип сприяє інтенсивному включенню прокрастинації — відкладанню навіть необхідних рішень на умовне "завтра" через нестачу ресурсів.

І тут виходить замкнене коло. Недосипаючи, ви або приймаєте рішення, які мають високий ступінь ризику та необґрунтованості, або відкладаєте свої справи на невизначений час. І саме через це ви починаєте відчувати напруженість і тривожність. Дайте вгадаю! Цей стан не дає вам вчасно заснути і виспатись, отже ви отримуєте чергову дозу недосипання, далі приймаєте невірні рішення - і так по колу.

Час засинання і підйому та їхня систематичність

Спати треба системно, тобто дотримуватись режиму і це біологічно пояснено. Від систематичності часу підйому і тривалості сну залежать періоди спаду й активності діяльності мозку.

Доведено, що найкращим оптимальним часом для прийняття найліпших рішень є період підвищеної мозкової активності. Саме в цей час бувають періоди так званого осяяння, коли можна отримати "ключі" до успіху та генерування будь-яких інших ідей. Згідно з ефектом фреймінга, період осяяння — час найкращої акумуляції для прийняття стратегічних рішень з точки зору мозкової активності.

Цей період підвищення мозкової діяльності можна планувати і прогнозувати. Найкращий час для генерування творчих ідей - 30 хвилин після пробудження. А активне прогнозування стратегічних рішень - Безперервне мислення і генерування ідей починається приблизно через дві години після пробудження, триває протягом 30- 60 хвилин після підйому. Але, щоби наш мозок активно виконував цю функцію, нам недостатньо розуміння дієвого часу. Тут нам необхідна тривалість сну та його системність. Тобто, якщо ви виспались і прокинулись у свої звичні 8 годин ранку, о 10-й можете розраховувати на активний "брейншторм" та купу геніальних ідей.

Ще один лайфхак. Якщо через 30 хвилин після прокидання займатися монотонною діяльністю, наприклад, готувати їжу, робити медитації, ванні процедури, то можна усвідомити ідеї, сформовані під час сну. Такі неактивні дії допоможуть поринути у себе, у згадки протягом двох останніх годин сну. Тому, так важливо дотримуватися систематичності власного підйому.

Підсумовуючи усе це… Ви, хочете приймати стратегічні рішення, генерувати масштабні та результативні ідеї? Не нехтуйте сном і спіть вчасно!