Здорове виховання: як розмовляти з дітьми без знущань

Редакція OBOZ

17.04.2024 20:3417.04.2024 20:34

Здорове виховання: як розмовляти з дітьми без знущань

Мати лає свою доньку

Джерело: Freepik

Виховання дітей – це тонкий психологічний процес, під час якого треба приділяти увагу розвитку особистості. Але діти іноді вчаться не тільки хорошого, але й поганому.

Є велика ймовірність того, що діти можуть навчитися від когось або лайливим словам, або іншим неприємним речам. Тому розмовляйте з дітьми у здоровій манері, щоб допомогти їм відчути підтримку та любов, вважають у Obozrevatel.

Мій дім, мої правила

Заради дисципліни дехто з батьків іноді люблять використовувати ці чи подібні фрази. У процесі виховання дитини не переходьте певні межі, адже це може змусити їх почуватися небажаними та обтяжливими у власному домі. Натомість психологи радять бути ввічливими, але твердими, нагадуючи їм дотримуватися правил сім’ї.

Великі хлопці/дівчата не роблять таких речей

Іноді батьки кажуть подібні фрази зовсім не замислюючись про наслідки своїх слів. Фахівці радять не порівнювати ваших дітей з однолітками, видаючи, ніби вони щось роблять гірше за інших. Проте, коли проблема вже назовні, просто обговоріть її з ними відкрито, не згадуючи їхній вік у дискусії. Важливо дати дітям відчути, що їх почули та зрозуміли, намагаючись вирішити, чому вони повелися певним чином.

Перестаньте нагадувати їм, як ви все робите для них

Тим самим ви вкорінюєте певний комплекс неповноцінності, адже їхнє народження це цілком ваша заслуга. Тому тепер піклування про дитину – це ваша щоденна справа. Водночас вимагання похвали за вашу роботу як батька може зрештою змусити вашу дитину почуватися нелюбимою та відчувати тиск. Просто нагадайте, що ваші дії викликані любов’ю, а потім попросіть їх вислухати вас.

Не ігноруйте дитину, що плаче

Якщо дитина плаче, намагайтеся зрозуміти її почуття, адже ігнорувати її переживання і зневажати їхні почуття – не правильний спосіб спілкування. Зробіть принаймні спробу зрозуміти причину, чому дитина плаче. Дозвольте дитині поділитися з вами своїми проблемами, а потім спробуйте вирішити проблему. Тим самим ви закладете основу довіри, і їм буде легше підійти до вас у майбутньому.

Ти такий же, як твоя мама/тато

Такі вислови на адресу дитини є токсичними і не допомагають вирішенню проблеми. Мало того, це спонукає дитину думати про те, що вона не може нести відповідальність за те, що зробила, оскільки це успадкована риса від обвинуваченого батька. Замість того, щоб вказувати на батьківську рису, дайте їм зрозуміти, що те, що вони зробили, є неправильним і не цінується вами.