Те, як ми приймаємо ліки, може вплинути на розвиток залежності – дослідження NIH

Спосіб, у який ми приймаємо ліки, може істотно впливати на наш мозок і загальний стан здоров'я. Нещодавнє дослідження, проведене Національним інститутом здоров'я США (NIH), виявило різну реакцію мозку на медикаменти залежно від того, як вони приймаються ін'єкційно або перорально.

Як розповідає Science Alert, вчені досліджували зв'язок між швидкістю введення ліків та звиканням. Давно встановлено, що медикаменти, які швидко потрапляють у мозок, викликають більше звикання, головним чином, через вивільнення дофаміну. Однак команда NIH розкрила, що саліентна система - ділянка мозку, що виявляє емоційні та сенсорні стимули, - активується при внутрішньовенному прийомі ліків.

Ведучий психіатр Нора Волков з NIH пояснює: "Ми вже давно знаємо, що чим швидше ліки потрапляють у мозок, тим сильніше вони викликають звикання, але ми не знали точно, чому. Тепер, використовуючи одну з найновіших і найдосконаліших технологій обробки зображень, ми маємо певне розуміння".

Щоб оцінити ці ефекти, дослідники використовували стимулятор метилфенідат, що відпускається за рецептом.

Метилфенідат (Methylphenidate) – центрально-діючий засіб, що застосовується для лікування розладів дефіциту уваги з гіперактивністю (ADHD) та нарколепсією. Він впливає на нейротрансмітери в мозку, такі як дофамін та норепінефрін, що допомагає покращити концентрацію уваги та контроль імпульсивності.

Відео дня

Метилфенідат часто використовується під торговими назвами, такими як Ritalin, Concerta, Metadate та інші. Він може бути приписаний лікарем для дітей та дорослих з ADHD, щоб допомогти їм керувати симптомами цього розладу.

Хоча 20 учасників не мали діагнозу СДВГ - стану, зазвичай заснованого для застосування метилфенідату, препарат вводили внутрішньовенно та перорально. Крім того, учасники були опитані з їхнього досвіду після прийому препарату. Для моніторингу рівня дофаміну використовували ПЕТ-сканування, а дослідження загальної активності мозку – фМРТ-сканування. Як і очікувалося, рівень дофаміну зростав швидше під час ін'єкції.

Ці відмінності стали очевидними при скануванні фМРТ, підкреслюючи відмінності в активації двох ключових ділянок салієнтної системи: дорсальної передньої поясної кори та інсулярної кори головного мозку. Цікаво, що ці галузі стимулювалися виключно після ін'єкції – методу запровадження, пов'язаного з більш високим потенціалом звикання.

Підвищена активність салієнтної системи співвідносилася з посиленим почуттям ейфорії, яке випробовують учасники. Хоча цю ділянку мозку і раніше пов'язували з наркотичною залежністю, досі не було вагомих доказів.

Ці нові знання мають важливе значення для лікування та управління залежністю. Відомо, що салієнтна система відіграє важливу роль у обробці внутрішніх відчуттів та присвоєння зовнішньої цінності. Майбутні експерименти можуть бути спрямовані на навмисне пригнічення активності салієнтної системи і на визначення того, чи відчувають добровольці, що беруть участь у дослідженні, подібні відчуття ейфорії.

"Розуміння мозкових механізмів, що лежать в основі залежності, має вирішальне значення для інформування про профілактичні заходи, розробку нових методів лікування розладів, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин, і вирішення кризи передозування", - наголошує Волков.

Раніше OBOZ.UA розповів про п'ять способів зняття стресу.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber , щоб бути в курсі останніх подій.