Интервальное голодание: плюсы и минусы

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Интервальное голодание – система питания, основанная на принципе: есть промежуток времени (например 16 часов), когда не едим и время, когда едим (8 часов). Обычно отсутствие традиционного завтрака и ужина. Еда например с 12 до 20. С 20 до 12 утра не едим. Или с 10 до 18 едим. Или другие вариации.

Далее текст на языке оригинала

ПЛЮСИ:

• якщо комфортно мати такий принцип в голові для обмеження вживання зайвого і це працює – вітаю. Ви знайшли свій спосіб. Може бути!
• відсутність переїдання сприяє кращому здоров’ю і довголіттю - факт
• якщо комфортно не снідати чи не вечеряти і це не викликає стресу - супер
• це один із видів обмеження калорійності раціону
• можна сильно не запарюватись про склад їжі, бо просто не встигнеш наїсти багато

МІНУСИ:

• при захворюваннях жовчного , відсутність сніданку з часом може зіграти не в сторону здоров’я. Застій жовчі то не ок.
• може з’явитись відчуття що це єдиний принцип для їжі і буде обмежено розуміння принципів здорового харчування всередині проміжку коли їсте
• усі думки про очищення клітин людини під час голодування не зовсім правда. Бо науковець, що вивів данні про аутофагию ( ефекти голоду) зробив це на не на людині.
• для мене інтервальне голодування -це правило не їсти після шести - тільки в профіль + маркетинг і СМІ.
• можна просто не їсти після 19 чи 20 і гарантую схудненте. Зі сніданоком в тому числі. Тож це додаткові обмеження.
• людина може не встигати за проміжок дозволеного часу для їжі з’їсти необхідне: вітаміни, мінерали, клітковину, білок, жир. Якщо немає складеного приблизно меню.
• може виникати зацикленність і рхп. Постановка цього принципу в центр життя і емоційний стрес якщо це правило випадково порушується.
• можливе порушення сну
• цей тип харчування може просто не підходити саме тобі. І є сенс пошукати ще варіанти.