Катерина Романова

Спорт став невід'ємною частиною мого життя ще із шести років. Я, як і всі звичайні діти, ходила на тренування з гімнастики і не думала, що вона стане сенсом мого життя і так вплине на неї. П'ятнадцять років я професійно займалася художньою гімнастикою та проводила у спортивному залі практично весь свій час. Я не можу сказати, що дитинства в мене не було. Воно було в мене прекрасним, просто я не бачила багато того, що бачили інші діти.

Від школи – до фітнесу як способу життя

Постійні збори, тренування, змагання, а про відпочинок та вихідні я тільки могла мріяти.

Хочу з вами поділитися історією, яка змінила моє життя назавжди. Навчаючись на фізкультурному факультеті, я примудрилася погладшати за півроку на 23 кілограми (з 42 до 65 кг). Саме в той момент я відчула на собі весь тягар життя повних дівчат. Моя самооцінка впала, я соромилася свого тіла. Дивлячись на відображення у дзеркалі мені хотілося плакати – і це було жахливо. Коли ти розумієш, що товста і заплакана, крім мами в цьому житті, ти більше нікому не потрібна. Але я зібралася, взяла себе в руки та схудла на 23 кг.

Такий довгий і складний шлях становлення допоміг мені зрозуміти свою місію:«Допомогти всім бажаючим знайти в собі сили та мотивацію змінитись і стати кращою версією себе».

За 10-річний стаж фітнес-тренера у мене були клієнти з різним рівнем статку.

І я розумію, що не всі мають фінансову можливість ходити до спортивної зали і займатися індивідуально з тренером. Так як я виросла в небагатій сім'ї, я знаю, що це таке: коли хочеш, і немає можливості!